Прекрасне та діяльність людини
Адже “людство ставить себе завжди тільки такі завдання, які воно може вирішити, тому що при ближчому розгляді завжди виявляється, що саме завдання виникає лише тоді, коли матеріальні умови її рішення вже є в наявності, або, принаймні, знаходяться в процесі становлення” **.
І марксистам, і критикам Маркса (зрозуміло, тим, хто його читав) добре відомо, що він, досліджуючи капіталізм досконалої конкуренції в період, коли буржуазному свідомості ніщо не віщувало прийдешніх неприємностей для системи, побачив у різноманітних відносинах капіталістичного базису такі “міни”, які показали спочатку конфліктне стан способу виробництва.
Він прямо називає кредитну систему “перехідною формою до нового способу виробництва “***, оскільки позичковий капіталіст розпоряджається суспільним, а не власним капіталом. Тим більше не є власником позикового капіталу особа, яка використовує його. Приватний характер капіталу, таким чином, “знімається” вже при капіталізмі, що може стати причиною прогнозу його, капіталу, знищення. Маркс вельми оптимістичний з приводу поведінки майбутніх пролетарських вождів і вважає, що “кредитна система послужить потужним важелем під час переходу від капіталістичного способу виробництва до способу виробництва асоційованого праці”, адже в банківській системі дана “форма громадського рахівництва і розподілу засобів виробництва у суспільному масштабі, але тільки форма “****.