Пожарський у боротьбі з поляками

Тільки якщо робітничий клас буде врятований від голодної смерті, можна буде відновити зруйноване господарство. Ленін вважав “безсовісною політичною демагогією” розмови про рівність трудящих взагалі, якщо 60 селян мають надлишки продовольства, а 10 робочих голодують. Тут треба говорити про “безумовної обов’язки 60-ти селян підкоритися рішенню робітників і дати їм, хоча б навіть в позику дати, надлишки хліба “***. Легко побачити, що в даному випадку, виступаючи проти “демагогії”, Ленін сам демагогічно говорив про “позику”. Втім, неповернення боргів - норма для Росії ще з давніх дореволюційних часів ****.

По-друге, нова влада успадковує певні виробничі відносини, що виникли зовсім недавно в старій соціально-економічній системі. Сам К. Маркс під матеріальними передумовами соціалізму розумів не тільки продуктивні сили, але і весь спосіб виробництва, тобто продуктивні сили в певній суспільній формі. К. Маркс писав, що “якби в цьому суспільстві, як воно є, не були в наявності у прихованому вигляді матеріальні умови виробництва і відповідні їм відносини спілкування, необхідні для безкласового суспільства, то всі спроби вибуху були б донкіхотство “***** . Звернемо увагу на те, що тут мова йде не тільки про матеріальні умови, а й про відносини спілкування.

Строго кажучи, у момент здійснення політичної революції пролетаріат успадковує всю систему виробничих відносин попереднього суспільства (назвемо його капіталістичним, хоча для Росії, як ми з’ясували, це неточно). Але з першого дня свого існування як панівного класу пролетаріат починає свідоме інвентаризацію цієї спадщини. Перш за все знищується соціальна основа відносин експлуатації, який (в концепції соціалістів) є приватна власність великого капіталу на найважливіші засоби виробництва. Але бурити велику приватну власність, пролетаріат не повинен знищувати всю систему виробничих відносин. Подивимося, що з цього приводу говорив сам В. І. Ленін: “Відмінність соціалістичної революції від буржуазної полягає саме в тому, що в другому випадку є готові форми капіталістичних відносин, а Радянська влада - пролетарська - цих готових відносин не одержує, якщо не брати найрозвиненіших форм капіталізму, які, по суті, охопили невеликі верхівки промисловості і зовсім мало ще торкнулися землеробство “*. Вчитаймося уважно і побачимо, що коли Ленін виступає з теоретичних позицій, він визнає, що в “невеликих верхівках промисловості” і навіть де-не-де в землеробстві все-таки з’являються “готові форми” якихось відносин, які вже в усякому разі не капіталістичні . За Марксом, саме завдання соціалістичної перебудови суспільства виникає тому, що вже в умовах капіталізму можна спостерігати прообрази майбутніх відносин.

Tags: , ,

This entry was posted on Четверг, Январь 28th, 2010 at 15:41 and is filed under Особливо цікавлять Маркса кооперативні фабрики. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Leave a Reply

You must be logged in to post a comment.